Повноцінні тільки
ті знання,
Йоганн
Песталоцці
Модернізація
навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку
творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із
кроків підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із
традиційними методами навчання інтерактивних технологій.
Уроки
рідної мови та літератури – це напружена, науково організована й результативна
праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності
учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та
індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою;
розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів
навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
У сучасних
умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні
дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: «Немає
абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає втому,
щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в
розумовій праці...». Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті;
пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо
закладене там природою.
І тому я обрала методичною проблемою тему «Використання ефективних форм і методів роботи на уроках української мови та літератури».
Одним з найефективнішим засобом досягнення мети є інтерактивні технології навчання. Саме такий підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, сприяє розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інтерактивних технологій навчання.
Ця тема є актуальною, бо: забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
Суть досвіду у впровадженні таких принципів:
– сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим;
– аналіз, осмислення ідеї, пошук потрібної інформації, тлумачення її, застосовування за певних умов;
– створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості школяра;
– розвиток творчої уяви учня, асоціативного мислення;
– прагнення постійно вдосконалюватися;
– перевага в роботі надається нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого потенціалу вчителя і учнів;
– вивчення індивідуальних особливостей дітей, сприяння розвитку їхніх здібностей;
У досягненні цього найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, впровадження яких забезпечує: якісний рівень знань; робить урок цікавим; досягнення максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.
При підготовці до уроку я обов’язково, і чи не найперше, враховую ту модель, де уроком учитель лише керує, а творять урок самі учні. У підготовці до уроку треба продумати систему логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання, ретельна підготовка, творчий підхід учителя. Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.
Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Отже, використання інтерактивних технологій є засобом, який сприяє співробітництву на уроці.
Найчастіше я використовую такі технології, як: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах,робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».
Наприклад, інтерактивну технологію«Мікрофон» використовую найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.
У такий же спосіб проводжу етап підсумку уроку. Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» використовую, щоб учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
- Я вважаю…
- Тому що …
- Отже, …
Найчастіше цю технологію навчання використовую на уроках літератури в 10,11 класах при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки.
На уроках літератури використовую такі інтерактивні вправи, як: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан».
Проводжу також нетрадиційні уроки: урок-мовний турнір, урок-брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, урок-лекція, урок-екскурсія, урок-КВК, урок-казка, які зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури. Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань:
· розвивати критичне мислення школярів;
· навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;
· уміти аргументувати власні думки, змінювати їх;
· формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;
· сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;
· формувати творче мислення;
· сприяти психічному розвитку дітей;
· створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;
· забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;
· формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.
Але виникають і певні труднощі, а саме: організувати роботу всіх учнів; іноді важко контролювати процес взаємонавчання; навчитися аргументовано висловлювати свою думку;навчитися вислуховувати думку іншого; результати роботи учнів менш передбачувані.
Спілкуючись із дітьми, обираю такі методи й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові та формуванню комунікативної компетенції учнів, без якої у майбутньому неможлива повноцінна діяльність особистості. Прагну розвивати мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюся створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на опонента (співрозмовника).Таким чином, мовна компетенція передбачає вдосконалювати мовленнєві уміння учнів, тобто уміння слухати, читати і писати. Використовую комунікативні методи, до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма. Слід зазначити основні з них: метод комунікативних вправ – ситуативні вправи, репродуктивні, ініціативні, дискутивні, описові, композиційні;
метод проектів – проектна діяльність вчить учня долати труднощі, працювати над собою, застосовувати знання для розв’язання проблем на практиці;
дослідницький метод – учні самостійно або за допомогою учителя досліджують поставлене питання;
проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом із вчителем протягом уроку. Примушує учнів інтенсивно мислити, шукати і знаходити відповіді на питання, внаслідок чого знання набуваються не лише пам'яттю, а передусім розумом. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості. Активні методи навчання: самостійна робота; проблемні і творчі завдання; дослідницькі та пошукові вправи; ігрові вправи; діалог, дискусія; метод проектів; самостійне спостереження; метод діалогічного викладу, бесіда.
Ці методи використовую у своїй роботі з учнями, а саме: бесіду – для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах тощо; метод спостереження застосовую тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є специфічними для української мови або складними, потребують того, щоб у них спочатку розібралися шляхом аналізу тексту (прикладів), а потім вдавалися до відповідного теоретичного положення, граматичного визначення чи правила. Використання активних методів забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку. Отже, основна мета – навчити людину вільно себе почувати у спілкуванні.
Головне у роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую різноманітні методи контролю:
· щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях, що дозволяє скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють навчальний матеріал, в якій мірі виявляють самостійність, кмітливість, творчість тощо;
· усне опитування (індивідуальне і фронтальне) полягає в постановці перед школярами запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні повноти, логічності і обґрунтованості їхніх відповідей;
· письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (диктанти, перекази, письмові відповіді на питання, реферати, вправи) дозволяє виявити уміння послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі;
· тестування здійснюється за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, виміряти обсяг і рівень конкретних знань, умінь і навичок;
· складання схем,таблиць;
· самостійна робота здійснюється добором ефективних вправ.
Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цьому навчаю учнів під час уроків, формуючи навички самостійної роботи, роз'яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань. Так, на уроках використовую роботу з підручником, довідковою літературою, спостереження і самоперевірку, взаємоперевірку, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. Практикую також бесіди на теми : «Як готувати уроки», «Бережи хвилину», «Мій робочий день» та ін. Важливою умовою ефективності самостійної роботи учнів є систематичне контролювання виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів.
Одним із засобів організації самостійної науково-пошукової роботи учнів є застосування у навчальному процесі випереджальних пізнавальних завдань. Вони спрямовують учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення за програмою на уроці. Випереджальні завдання учні виконують добровільно. Вибір та виконання їх здійснюють з урахуванням інтересів та навчальних можливостей дитини. Випереджальними завданнями є читання додаткової та художньої літератури; спостереження за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою; складання власних завдань, пошук навчального матеріалу.
Метою застосування випереджальних завдань є стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та достатнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з середнім рівнем пізнавальної діяльності такі завдання даю з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях.
Перед виконанням випереджальних завдань учні отримують допомогу у формі планів, пам'яток, карток – підказок тощо. Завершують виконання випереджальних науково-пошукових самостійних завдань контроль, аналіз та оцінювання виконаних робіт, повідомлень, вправ, творів, малюнків, доповідей, рефератів, складених планів досліджень та експериментів. Наприклад, види завдань випереджального навчання (7клас, тема «Дієприслівник»), які я використовую на уроках мови.
Гра «Я – лінгвіст». Поясніть значення поданих фразеологічних зворотів. Складіть з ними речення. Доберіть до українських фразеологічних зворотів відповідні російські.
Методична цінність: учні, не вивчаючи російської мови, у спілкуванні використовують росіянізми, що не відповідає вимогам літературної української мови. Таке завдання спонукатиме до розвитку словника дітей, формуватиме прагнення до систематичної роботи зі словниками.
Гра «Редактор». Методична цінність: редагуючи речення, учні закріплюють правили написання розділових знаків у реченнях із дієприслівниковими зворотами; набувають навичок редагування написаних самостійно текстів.
Творче конструювання. Методична цінність: таке завдання потребує від учителя застосовування випереджального навчання. А саме: види складних речень вивчаються в 9 класі, добір синтаксичних синонімів також. Але учні вже в 7 класі повинні вирізняти у тексті складні речення, осмислено ставити потрібні пунктограми.
Використовую диференційований та індивідуальні підходи у роботі з дітьми, здійснюю зв’язок із батьками. Намагаюсь повідомляти батькам про досягнення та проблеми їх дітей. Систематично проводжу консультації з учнями з середнім рівнем навчальних досягнень з метою покращення рівня знань. Додатково консультую обдарованих дітей, застосовую різні форми заохочення дітей до навчання.
Щоб навчання було цікавішим і мало практичну спрямованість, залучаю своїх вихованців до участі у різних конкурсах шкільного, районного, обласного та Всеукраїнського рівнів. У ході виконання завдань конкурсів учні творчо працюють з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями; дискутують, знаходять потрібну інформацію, краще пізнають навколишній світ. І, як наслідок, мої вихованці беруть участь у таких конкурсах:
- шкільний та районний етапи Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика;
- шкільний та районний етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови й літератури;
- шкільний та районний етапи Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка;
- районний конкурс «До Ковіньки на хвилину, на веселу гуморину»;
- українознавча гра «Соняшник»;
- українознавча гра «Патріот»;
- всеукраїнський конкурс «Альбус»;
- всеукраїнський конкурс «Олімпус»;
- національний конкурс творів епістолярного жанру – 2012;
Пошукова група «Мальви», якою я керую, існує 4 роки. Група «Мальви» - неодноразовий переможець районного та лауреат обласного конкурсу Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»( напрям «Із батьківської криниці»). Роботи: «Колиска добрих див» (2010), «Душі людської вічне відкриття» (2011), «Нехай оживуть легенди» (2012),«Безцінний скарб веселої азбуки дитинства» (2013).
Мої розробки уроків були надруковані в інформаційно-практичному бюлетені «Все для вчителя»:
· Живописна грань таланту Павла Тичини (грудень 2011р.);
· Мелодійність віршів Павла Тичини (вересень 2012р.);
· Літературна мозаїка (вересень 2012р.);
· Словосполучення. Будова і види словосполучень за способом вираження головного слова (жовтень 2013р.);
· Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…» (листопад 2013р.).
Готуючись до кожного уроку , пригадую слова А.С. Макаренка: «Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності».
Немає коментарів:
Дописати коментар